burn

1. n

1) горіння, згорання

2) косм. увімкнення двигуна

3) косм. підпалювання ракетного двигуна

4) косм. імпульс тяги

5) мед. опік

2. v

1) горіти, палати

2) бути охопленим полум'ям

◊

to burn away — затухати (про полум 'я)

to burn gaseous fuel — працювати на газоподібному паливі

to burn off fuel — випалювати паливо

to burn out — 1) зупиняти, припиняти роботу (про двигун); 2) вигорати; 3) пропалювати (камеру згорання); спалювати (двигун)

to burn solid fuel — працювати на твердому паливі

to burn up — 1) випрацьовувати запас палива, допалювати; 2) підпалювати (паливо); 3) запускати (двигун)

•

- accelerating burn

- apogee burn - circularization burn - corrective burn - decelerating burn - deorbit burn - fusion burn - impulsive burns - landing burn - main engine burn - multiple impulsive burns - orbit insertion burn - partial burn - perigee burn - phasing burn - propulsive burn - recircularization burn - reorbit burn - retrofire burn - thermonuclear burn - total burn - transversal burn